Перші намальовані історії з’явились задовго до того як світ дізнався про супергероїв і їх пригоди. Це були прості історії, сюжет яких був пов’язаний за допомогою картинок, та іноді описів і діалогів. Здебільшого там розповідалося про релігію і соціальне життя. Але кому взагалі цікаві такі комікси?

І все було  б сумно, якби в ХХ столітті не розквітла золота доба рисованих історій, в якій світ дізнався про Бетмена, Супермена, Людей Х і всіх інших нині не менш відомих героїв. Cаме відтоді намальовані історії про надлюдей стали невід’ємною частиною поп-культури, за їх мотивами знімають фільми, роблять серіали, штампують ігри, одяг і купу іншого цінного непотребу.

Доволі часто читач прагне глибшого занурення у світ коміксу (тобто графічного роману). І майже завжди це прагнення зникає при першій же спробі знайомства. У цій статті розглянемо труднощі, які виникають у новонаверненого читача супергеройських коміксів і запропонуємо способи їх вирішення.

З власного досвіду скажу, що ця проблема — найголовніша і виникає у всіх початківців-коміксонавтів. Коли я вперше вирішив познайомитись з історією Бетмена, мені зустрівся  сайт з інфою, в якій значилось понад 600 випусків з кажанолюдом. Саме тоді постало питання: з чого почати?  Де тут перший випуск? Хто всі ці люди? Чому ці дядьки — в трусах? Я знайшов відповідь на все, крім останнього.

Комікси — це ціла культура, а не просто кольорові папірці для дітей. Тут є свої митці і шедеври, на які потрібно рівнятись і які варті уваги перш за все. Іконою та еталоном у жанрі супергеройських рисованих історій є «Вартові» від Алана Мура. Це ідеальний витвір з сюжетного,  графічного та атмосферного поглядів. Це аксіома. Яке аніме подивитись? «Щоденник смерті»! Що з коміксів прочитати? «Вартові». Отже перший крок зроблено.

Титанами у світі видання коміксів є Marvel та DC. У кожного з них є свої зручні шляхи занурення до глибин викгаданих всесвітів.  Про них і поговоримо.

Нещодавно дядьки з DC зрозуміли, що за останні півстоліття зібралось забагато історій і героїв, шляхи їх розвитку постійно змінювались, герої в трико то вмирали, то воскресали, а їх постійні серії зазнавали кардинальних змін і відхилень від основи. І тоді DC зробила масштабний перезапуск усього — Full Wipe.

Так виникла концепція New52. Усі герої почали спочатку з першого випуску. Саме з ними і потрібно починати знайомство одразу ж після «Вартових». Old School  — це не завжди круто. Скуштуйте  New52, вам сподобається, бігме.

Відкрийте список серій з New52 і оберіть ту, яка найбільше подобається. Just do it. Але я раджу: “Animal man”, “Green arrow” (Після 17 випуску!), онґоїнґ Бетмена та нову-стару історію Баррі Алена “The Flash Vol.4”, а також (цежнеканон) “Injustice”.

Це не повний перелік вдалих перезапусків, а лише виконаний на власний розсуд своєрідний топчик. Однак не треба відкидати все, що було до перезапуску від DC. Існує чимало шикарних серій, які своєю епічністю перевершують на голову молоде покоління.

Обов’язковими до ознайомлення із цієї колекції є: “Killing Joke“ від того ж таки Алана Мура, шедевральний  “Batman: The Dark Knight Returns”, альтернативна історія Супса в “The Red Son”, актуальний “All-star superman”, “Identity Crisis” від Бреда Мальтцера, та “Batman: The Long Halloween”. Виділені серії — це лиш верхівка айсберґа з надписом DC Comics. Цього надовго вистачить.

Схожа ситуація, але трохи складніша. Зручними для занурення в Marvel є випуски з позначкою Marvel now. Це такий собі ребут, який стався в 2012 році. Серії цих випуски, як правило, невеликі та легко опановуються за декілька днів. Але деякі лінійки просто отримали приставку Marvel now та далі виходять під старою нумерацією, з ними буде складніше. Все ж  сам перезапуск був покликаний привернути увагу нових читачів, тому частина персонажів зазнали переосмислення, хоч і не такого глобального, як у дісішному New 52.

Радити окремі серії в перезапуску нема сенсу, оскільки тут усе базується лише на вподобаннях кожного з вас, а видатних шедеврів я не віднайшов, хоч і час, проведений за читанням М now, не наважусь назвати змарнованим.

Якщо брати в глобальному масштабі все ж таки можна відзначити такі серії: “Ultimate Spider Man” та “Amazing Spider-Man” (з 546 випуску), який Marvel без нього? “Daredevil” Марка Вейда, “Invincible Iron Man”  від Мета Фрекшена, улюблені мутантики в “Ultimate X-Men” ,“Fantastic Four” Джоната Гікмена, бомбезна “Civil Var” Маркa Мілларa, Курт Б’юсик і його “Marvels”.

Тонкощі всесвітів DC та Marvel надто нещадні до нового читача. Опанувати все і відразу не вийде, просто змиріться з цим. З кожним прочитаним випуском у вашій уяві буде формуватись загальна картина, яка в підсумку дасть розуміння коміксових всесвітів.

Так склалось, що зараз комікси перебувають у стані пасивного зародження в нашій країні. У читача-початківця виникає питання, а де ж взяти ті комікси? Можете закидати мене камінням, але найзручнішим варіантом читання коміксів в наш час є електронний варіант. Це завжди актуальність (не треба чекати, доки комікс привезуть до нас), усе, що треба, у вас завжди під рукою, а ще крайнім часом ел.варіанти коміксів почали доповнювати всеможливими ефектами та анімаціями. Це не означає, що треба забути про паперові видання, ось я поєдную ці два варіанти і деколи поповнюю власну колекцію Hardcover’ами — багатосторінковими коміксами в твердій обкладинці, як правило графічними романами. Усе ж запах свіжої типографічної фарби ніколи не замінити.

Як правило, те, що доходить до полиць наших магазинів, не має перекладу, або перекладено російською, лише крихта коміксів має офіційний український переклад. Звісно є ентузіасти, які займаються перекладом, але чи варто чекати перекладу, коли ти вже можеш отримати те, що хочеш? Якщо ви досі не почали вчити англійську, то комікси — чудова можливість розвиватись у цьому напрямі. На власному досвіді скажу, що це дійсно працює, та результати помітні вже за кілька прочитаних випусків.

На десерт я вирішив виділити прокляття всіх коміксів, а саме:  “Комікси —  для дітей”. Цей стереотип з’явився ще під час зародженні супергероїки в рисованих оповіданнях. Саме тоді комікси були кольоровими, герої бігали в трусах поверх штанів та шукали лиходіїв за допомогою лупи. Ці історії були спрямовані не на задоволення потреб читача, а на виховання правильного законослухняного громадянина. Авторам просто забороняли перевищувати планку з позначкою 10+.

Апогей цього безглуздя був у 54-му, коли Фредерік Вертам видав книгу під назвою “Cпокушання невинних”, у якій був викритий гомосексуалізм Бетмена та робіна, правда про супермена та його прихильність до нацизму, а Диво-жінка потенційно поповнила лесбійське військо. Усі забили на сполох, та на авторів одягли металеві кайдани (метафорично, звісно).

Але все не може існувати вічно, кайдани спали, а думка та ідея отримали простір для розвитку. У комікси почали приходити літературні автори, наповнюючи історії розючими сюжетами, сценами та розв’язками. Отож сьогодні, коли хтось говорить, що комікси — для дітей, десь сумує один маленький Алан Мур.

Цей допис створений насамперед для новачків, які прагнуть познайомитися зі супергеройськими коміксами. У ньому були розглянуті основні проблеми, та шляхи їх вирішення. Це не повноцінний екскурс у світ коміксів, а лишень поради щодо перших кроків, аби не загубитись.  І запам’ятайте: комікси — це не лише супергерої, це ціла культура.